Конспекти уроків

Риси пристосованості птахів до різних середовищ життя

В.В.Заболотна, учитель біології вищої категорії, старший вчитель

Рівненського природничо-математичного ліцею  «Елітар»,

м.Рівне, Рівненська область.

Мета:

¾   розширити знання учнів про представників класу птахів, показати їх різноманітність, установити риси пристосованості  зовнішньої будови птахів  до різних умов існування, ознайомити учнів із птахами-синантропами, способом жит­тя птахів різних екологічних груп; визначити групи птахів за способом живлення;

¾   удосконалювати вміння працювати з текстом, малюнками  та науково-популярною літературою; розвивати активність, допитливість;

¾   виховувати повагу до природи, народних звичаїв, традицій.

Обладнання: малюнки учнів із зображенням птахів; запис співу птахів, реферати учнів, при­слів'я, загадки, книжки з ілюст­раціями, презентація.

Тип уроку: Поглиблення знань

Девіз

Горішок знань – це знає кожен –

Міцний!

Та нам не відступати,

А розколоти допоможе

Бажання всіх – все хочу знати

Хід уроку

І.  Організація класу (психологічна розминка)

Доброго ранку, сонечко ясне,

Доброго ранку, земле прекрасна,

Доброго ранку, дерева багряні,

Доброго ранку, квіти духмяні,

Доброго ранку, птахи галасливі,

Доброго ранку, люди щасливі!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

До кого ми так привіталися? До всього живого, що нас оточує. А разом з тим -  і до наших пернатих друзів, про яких ми багато дізналися на попередніх уроках. Сьогодні ми поглибимо свої знання, і спробуємо застосовувати їх на практиці.

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу

Здатність до польоту, а також теплокровність і високий рівень обміну речовин дали змогу птахам заселити практично всю Землю. Недалеко від Південного полюса можна зустріти пінгвінів, буревісників, які там гніздяться. Мартини, снігові подорожники залітають за північний полюс. На арктичних островах гніздяться біла сова, тундрова куріпка, сніговий подорожник, крижень, гага та інші. Вертикальне поширення птахів також значне: орли і грифи в Гімалаях, кондори  в Андах піднімаються до 7000м.Інші птахи лише під час перельотів досягають значної висоти. Морські птахи, здобуваючи корм, занурюються на глибину до 20м.

Проте спеціалізація до польоту обмежила адаптивну реакцію птахів. Серед них немає видів із підземним і виключно водним способом життя.

Птахи в процесі історичного розвитку заселили найрізноманітніші біотопи (ліси, луки, болота, пустелі, степ). Перебування в певних умовах тривалий час спричинює утворення в птахів різних систематичних груп подібних ознак, що відображують пристосування до даних умов існування. Унаслідок цього птахів об'єднують в еко­логічні групи, представники яких помітно відрізняються як за способом життя, так і за будовою. (слайд1 )

За столами сидять учні, які об’єднанні в різні групи

Група І -  Птахи лісу

Група  ІІ -  Птахи боліт, узбереж і відкритих ділянок прісних водойм

Група ІІІ  - Птахи степів і пустель

Група ІV -  Птахи відкритих повітряних просторів

Група V -  Птахи – синантропи

Учні кожної групи заздалегідь отримали завдання: підібрати відповідний матеріал до кожної екологічної групи, наочність; підготовити повідомлення, загадки, прислів’я. На уроці кожна група учнів дає характеристику відповідним групам за планом:

            

1.     Середовище існування, розповсюдження.

2.     Представники.

3.     Особливості будови, пов’язані з пристосуванням до умов середовища.

4.     Спосіб життя, характер харчування.

5.     Тип розвитку пташенят.

Учні звітують по екологічним групам птахів, інші одночасно виконують лабораторну роботу.

Лабораторної робота № 21 (для класів з поглибленим вивченням біології)

Тема: Вивчення зовнішньої будови птахів різних екологічних груп (за опудалами, зображеннями).

І Екологічні групи птахів за середовищем існування

І група - Птахи лісу (слайд 2 )

Птахи лісу живуть у просторах, обмежених деревами та чагарниками. Це найчисленніша група птахів (дятли, си­ниці, повзики, пищухи, шишкарі, дрозди та ін.).

Типові лісові птахи мають короткі й тупі крила, довгий хвіст. Це дає їм змогу легко маневрувати між деревами. Серед птахів цієї групи є й вузькоспеціалізовані, що пристосувалися до життя на деревах; тут вони здобувають корм, влаштовують гнізда (дятли, повзики, пи­щухи, крутиголовки, шишкарі). Вони мають ряд адаптацій: сильні лапи з

гострими загнутими кігтями; добре розвинений задній палець, що допомогає птахам охоплювати гілки; у деяких (дятли, повзики) два пальці спрямовані вперед, два - назад; в окремих видів (дятли, пищухи) хвіст служить опорою при переміщенні по стовбуру. Повзик може пересуватися не лише вгору, а й униз головою. Деякі із лісових птахів гніздяться на деревах, а корм здобувають у повітрі - на льоту (мухоловки, соколи); інші - гніздяться на землі, а живляться і на землі, і на деревах (глухар, тетерев, рябчик).

Хвилинка релаксації: спів якої пташки ми чуємо?(слайд 3)

ІІ група - Птахи боліт, узбереж і відкритих ділянок прісних водойм

Ці птахи населяють болота, вологі луки або мілководні узбережжя водойм. Утворюють декілька підгруп. (слайд 3 )

Нирці найкраще пристосовані до життя у воді: добре пір­нають, їжу добувають лише у воді, на суходіл виходять рідко, ходять важко, спираються не лише на пальці, але й на все плесно, літають погано або зовсім не літають, гніздяться біля водойми (норці, пінгвіни, кайри) (слайд4).

Повітряно-водяні птахи добре плавають, але більшу частину дня проводять у повітрі над водною поверхнею. Тіло легке, струнке; крила довгі, гострі; ноги короткі, пальці з'єднані пла­вальними перетинками. Належать мартини, крячки, буревісники (слайд 7).

Голінасті бродні птахи, що населяють заболочені луки, мо­хові болота: чаплі, журавлі, лелеки, бугая. Вони мають довгі ноги, шию, дзьоб, пальці. Корм дістають переважно із води. У них довга шия, тонкі довгі ноги (слайд 8).

Болотні птахи, що легко пересуваються серед густих заростей рослин (деркач, по­гонич, мала курочка, пастушок, водяна курочка). Живуть на болотах чи вологих лу­ках, порослих густою травою. Ноги в них коротші, ніж у пред­ставників попередньої підгрупи, пальці довгі (за їх допомогою лазять по заломах густих трав, а водяна курочка навіть швидко біжить по водяних рослинах, допомагаючи при цьому крилами), їжу збирають з поверхні землі і рослин(слайд 9).

Птахи, що добувають їжу на відкритих ділянках водойм (качки, чирки, гуси), мають щільне оперення, сильно розвинений пух і підшкірний шар жиру, розвинену куприкову залозу, короткі ноги з плавальними перетинками, широкий дзьоб з цідильним апаратом.

Птахи - жителі водойм. Добре плавають, а окремі й пірнають. Оперення у них щільне, добре розвинені пух, куприкова залоза. Пальці з'єднані плавальною перетинкою або оторочені шкірястими лопатями, що збільшують гребну по­верхню. Належать гуси, лебеді, баклани, пелікани, гаги, пінгвіни, кайри та ін. їх поділяють на декілька підгруп.

Наземно-водяні птахи (качки, гуси, лебеді) гніздяться часто далеко від водойм, хоча корм здобувають переважно у воді.

Хвилинка релаксації: спів якої пташки ми чуємо?(слайд 4)

ІІІ група - Птахи степів і пустель (слайд 5)

Степо-пустельні птахи (слайд 8) населяють відкриті простори. Одні з них пристосувалися до швидкого бігу (страуси, стрепет, дрохва) – тип бігаючи птахів, інші - до польоту на значні відстані (саджа, рябки) – тип швидко літаючі птахи. У бігаючих добре розвинені ноги, здатні швидко бігати, деякі з них (страуси) взагалі втратили здатність до польоту. Пошуки їжі пов’язані з ходінням, а не з польотом. Число пальців скорочено до трьох, а у страусів до двох.  Для степо-пустельних птахів властиві гострий зір, довга шия, добре розвинені ноги, помітивши  небезпеку йдуть з цього місця, рідко  ховаються.

Птахи що мешкають в степах нашої країни дрохфа (маса тіла самців до 16 кг) і стрепет (маса тіла до 1 кг) - рідкісні птахи. Основні причини цього - розорювання степів і браконьєрство.

ІV група - Птахи відкритих повітряних просторів (слайд 6)

Птахи відкритих повітряних просторів - ластівки (сільська, міська, берегова), стрижі - більшу частину активного життя проводять у повітрі. Стрімкому польоту цих птахів сприяють довгі вузькі крила, сильно розвинені грудні м'язи, виїмчастий хвіст - кермо при польоті. На льоту вони ловлять комах широко розкритим ротом, лапки короткі, з чіпкими кігтями на пальцях. 

V група – Синантропні види (слайд 7)

Синантропи — це птахи, що живуть поряд з людиною чи в ландшафті (пар­ках, садах, лісопосадках), створе­ному нею. Вони майже не зустрі­чаються в інших умовах. Птахів- синантропів є близько 50 видів.

До типових синантропів на­лежать білий лелека, хатній го­робець, міська та сільська ластів­ки, кільчаста горлиця, сірий дя­тел. Інші синантропні птахи не повністю залежать від людини. Наприклад, шпак гніздиться не тільки під дахами будинків, а й у дуплах дерев, тобто в природних умовах. До таких птахів слід віднести й одуда, хатнього сича, галку.

Деякі птахи, наприклад, чор­ний дрізд, біла плиска, лише по­чали освоювати населені пункти.

Птахи-синантропи, що засели­ли культурний ландшафт, у ми­нулому були жителями скелястих гір, урвищ, лісу, степу тощо. Зав­дяки людині вони розселилися на значних територіях.

Різні птахи стали синантропа­ми за неоднакових умов. У дав­нину печери, у яких жила люди­на, а пізніше — будівлі в лісах, степах, пустелях були сприятли­вими місцями для гніздування птахів. В осінньо-зимовий період вони знаходили біля жител їжу та й почували себе безпечніше

Птахи, які живуть поблизу лю­дини, особливо корисні тим, що знищують шкідливих комах. Ко­махоїдні синантропні птахи збира­ють комах з поверхні ґрунту, з рос­лин, а також виловлюють їх у повітрі. Ластівки, серпокрильці, сірі мухоловки знищують мух та різних кровосисів, що є перенос­никами небезпечних кишкових та вірусних хвороб. У садках великі й голубі синиці поїдають волохату та іншу гусінь, а також знищують ве­лику кількість яєць метеликів. Оду­ди й шпаки очищають городи від шкідливих комах. їдять вони пе­реважно жуків, гусінь. У парках, садах на стовбурах дерев відшу­кують личинок комах сирійські дятли. Кільчасті горлиці в сади­бах, парках поїдають зерно різних бур'янів.

Велику радість приносять пта­хи людям, оселившись поблизу їхнього житла. Як радіємо ми, по­бачивши взимку синичку біля вікна або почувши дзвінкоголосих шпаків навесні, що заселяють шпаківні! Як милуємося ластівками, лелеками та іншими птахами!

Ми повинні цінувати синант­ропних птахів, охороняти їх самих і місця їхнього гніздування, підго­довувати взимку, влаштовувати штучні гніздівлі.

Учитель. Досить відоме в Україні повір'я: Буває, - що лелеки викидають з гнізда  пташеня, і якщо його покласти  назад у гніздо, вони знову його викинуть. Народні перекази пояснюють це так: коли передбачається сухе літо, і бусли, знаю­чи, що не зможуть прогодувати весь виводок, зменшують свою сім'ю. Народ примічав, що ті роки і справді були сухими —  зникала вода у видолинках, пересихали болота, міліли криниці.

Мабуть, птахи наділені природними інстинктами і можуть пе­редбачати явища природи.

ІІ Загадки, прислів’я, приказки про птахів

Існує багато повір’їв і прикмет (випереджальне завдання, учні називають прикмети).

ІІІ  За способом живлення

Птахи живляться різноманітною тваринною і рослинної їжею. Живлення тими чи іншими об’єктами лежить в основі численних морфологічних адаптацій – особливості будови і форми дзьоба, бо саме він у більшості птахів є органом здобування їжі.

За способом живлення  птахів умовно поділяють на такі групи: хижі, трупоїдні, рибоїдні, зерноїдні, плодоїдні, всеїдні.         

Хижі птахи (соколоподібні, сови) живляться здебільшого іншими пернатими або звірами. Вони мають короткий, дуже зігнутий, із гачком на кінці, дзьоб. Наддзьобок у них ширший за піддзьобок і має різальні краї. Основне його призначення - розривати на частини здобич. Нижні кінцівки в хижих птахів сильні, з добре розвиненими кігтями; ними вони схоплюють жертву. Мають гострий зір (слайд 8).

До трупоїдних птахів належать грифи, сипи, стерв'ятники, кондори; вони мають великий дзьоб, голу голову і шию.

Падлом живляться і деякі орли, ворони, буревісники, але для них це не основна їжа.

Рибоїдні птахи - пінгвіни, крохалі, гагари, пелікани, бак­лани, мартини, чаплі, рибалочки та інші - мають низку пристосувань до живлення рибою. Пінгвіни хапають рибу міцним гострим дзьобом; утримують її за допомогою язика і піднебіння, на яких є рогові сосочки, спрямовані назад. Пилкоподібні зазубрини по краях дзьоба в крохаля і гострий гачок на його кінці в баклана допомогають цим птахам схоплювати і міцно тримати здобич. У пеліканів є шкіряний мішок на нижній щелепі, що виконує роль сачка під час ловлі риби.

До комахоїдних належать стрижі, дрімлюги, частково дят­ли, більшість горобиних, осоїд із ряду Соколоподібні. У птахів, які ловлять комах на льоту (стрижі, дрімлюги, ластівки, мухо­ловки), дзьоб короткий, але широко розкривається; його краї усаджені довгими щетинками, що полегшують ловлю комах. Комахами в основному живляться різні кулики. Дзьоби в них довгі, тонкі, часто нагадують пінцет, бо корм вони дістають із поверхневих шарів ґрунту. Птахи, які відшукують комах у тріщинах стовбурів дерев (крутиголовки, пищухи, повзики) або щілинах ґрунту (одуди), мають довгий, тонкий, шилоподібний дзьоб. У дятлів дзьоб сильний, долотоподібний, що є пристосуванням до довбання стовбурів дерев.

Зерноїдні птахи (слайд 8) (ряди Куроподібні, Голубоподібні, родина В'юркові із ряду Горобцеподібні та ін.) живляться переважно насінням рослин, хоча пташенят багато з них вигодовують кома­хами. Вузька спеціалізація щодо живлення властива шишкарям, які споживають лише насіння хвойних дерев; ним же вигодову­ють і пташенят. За допомогою хрестоподібного дзьоба вони ви­лущують насіння із шишок. В інших зерноїдних дзьоб міцний, конусоподібний (родина В'юркові), іноді з випуклим наддзьоб­ком (курині, голуби).

Плодоїдні птахи особливо численні в тропічних лісах (папу­ги, носороги, тукани). Вони мають великий дзьоб, за допомогою якого зривають плоди з тонких гілок.

До всеїдних належать птахи, які живляться різноманітною їжею (воронові).

Учитель. Проте цей поділ на групи умовний, оскільки характер жив­лення птахів може змінюватися залежно від сезону, умов навко­лишнього середовища, віку. Так, шпаки навесні і на початку літа живляться комахами, влітку і восени - переважно ягодами. Зерноїдні птахи вигодовують пташенят комахами. Більшість птахів активно розшукують їжу, але є й такі, що підстерігають її (мухоловки, яструби, рибалочки, сиворакші).

ІV.  Закріплення вивченого матеріалу

1. За малюнком визначити екологічну групу птахів, відповідь обґрунтувати  (слайд 9).

2. Виконати тести (після виконання тестів, учні обмінюються зошитами і перевіряють їх).

1. Вкажіть, який птах занесений до Червоної книги України:

А) чорний лелека,

Б) білий лелека,

В) сіра куріпка,

Г) качка-кряква.

2. Назвіть представників ряду Гусеподібні:

А) лебідь-шипун,

Б) гуска сіра,

В) глухар,

Г) крижень,

Д) коровайка,

Е) мартин звичайний.

3.Назвіть представників ряду Горобцеподібні:

А) сіра ворона,

Б) гага звичайна,

В) галка,

Г) перепел,

Д) дрізд,

Е) синиця велика.

4. Установіть послідовність в описанні систематичного положення виду, починаючи з найвищої:

А) ряд Горобцеподібні,

Б) царство Тварини,

В) клас Птахи,

Г) тип Хордові,

Д) підтип Хребетні,

Е) вид .

5. Установіть відповідність між видами птахів та їх міграціями:

1.     Лісові птахи;

2.     Болотяно-лучні птахи;

3.     Водоплавні  птахи;

4.     Повітряно-водні птахи.

А) дрохва, страус, стрепет;

Б) чайка, крижень, буревісник;

В) дятел, шишкар, глухар;

Г) чапля, журавель, лелека;

Д) лебідь, гуси, пінгвін.
Відповіді: 1А;  2. А,Б, Г;  3. А, В, Д, Е; 4. Б  Г Д  В А Е-горобець хатній; 5. 1В,  2Г,  3Д,  4Б. 

V. Контроль і оцінювання знань. Рефлексія

1. Вправа «Незакінчене речення». Учні по черзі продовжують висловлювання: «З цього уроку мені запам’яталося …»

VІ.  Домашнє завдання.

·        Підготовити загадки, цікаві повідомлення про птахів.

·        Скласти відповідну схему, з ключовим словом: середовище існування (екологічні групи)

Література:

1.     Ковальчук Г.В. Зоологія з основами екології. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 615 с.

2.     Капелюховська Г.М. Лабораторний практикум з біології 8 клас. – Луганськ: Янтар, 2012. – 60 с.

3.  Програми з біології для загальноосвітніх навчальних закладів (12–річна школа), рекомендовано МОН України. Лист № 1/11 – 5032 від 20.10.08.